A A A K K K
людям з порушенням зору
Відділ освіти Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області

ЗНОНМТ

НМТ 2024 

Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено календарний план організації та проведення у 2024 році національного мультипредметного тесту (НМТ). 

Тестування проходитиме під час основних і додаткових сесій:

  • основні: 14 травня – 25 червня;
  • додаткові: 11–19 липня.

Відповідно до наказу також передбачено два періоди реєстрації осіб, які бажають узяти участь в НМТ, —  основний та додатковий. 

Основний етап реєстрації осіб для участі в основних сесіях НМТ триватиме з 14 березня до 11 квітня включно.

До 15 квітня зареєстрований учасник матиме змогу в персональному кабінеті внести зміни (змінити предмет на вибір на інший чи змінити населений пункт в Україні / за кордоном, у якому він бажає пройти НМТ).

У додатковий період (10–15 травня) матимуть змогу зареєструватися для проходження НМТ під час додаткових сесій особи, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації, та ті, хто реєструвався в основний період реєстрації, але їм було відмовлено в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних можна буде внести до 19 травня.

З 08 травня для зареєстрованих учасників основних сесій НМТ з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення, де буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ. Учасники ж додаткових сесій матимуть змогу дізнатися про дату, час і місце проведення тестування з 8 липня. З міркувань безпеки ми не публікуватимемо інформації про те, де на території України відбудуться тестування, ні на сайтах Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, ні на наших офіційних сторінках у соцмережах. Наполегливо рекомендуємо учасникам не розголошувати, де й коли проходитиме тестування, адже від цього може залежати безпека і їхня, і організаторів НМТ.

Інформацію про результати основних сесій НМТ за шкалою 100–200 балів буде розміщено в персональних кабінетах учасників до 2 липня, додаткових сесій – до 26 липня.

Зауважимо, що 28 лютого на YouTube каналі Українського центру відбудеться пряма трансляція із директоркою УЦОЯО Тетяною Вакуленко. Доєднавшись до прямого етеру, потенційні учасники НМТ-2024 отримають відповіді на важливі питання щодо його проведення. Цей етер розпочне низку випусків «НМТ-2024: ви запитуєте — ми відповідаємо» від команди УЦОЯО.

Інформація щодо НМТ 2023

НМТ: Онлайн-тестувальник

 

Детальна інформація за лінком: НМТ-2023: ПЕРЕБІГ РЕЄСТРАЦІЇ

 

Український центр оцінювання якості освіти затвердив загальні характеристики предметних тестів основного та додаткового блоків національного мультипредметного тесту 2023 року. Цим наказом визначено кількість завдань з кожного предмета, форми тестових завдань, час на їх виконання, схеми нарахування балів.

Тести  з української мови, історії України, біології та хімії міститимуть по 30 завдань, з математики й фізики – 22 і 20 відповідно, а з іноземних мов (англійської,  іспанської, німецької  або французької) – 32 завдання.

Нагадаємо, усі завдання НМТ відповідатимуть змісту програм ЗНО з навчальних предметів. Зміст завдань з історії України охоплюватиме події другої половини XVI – початку ХХІ ст.

Докладніше про зміст, структуру кожного предмета НМТ й оцінювання з нього читайте у відповідних розділах.

Інформація щодо ЗНО-2019

1. Предмети ЗНО

ЗНО у 2019 році буде проведено з 11 навчальних предметів: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова.

2. Терміни реєстрації для участі в ЗНО

Реєстрація триватиме з 5 лютого до 25 березня 2019 року. 
Керівники закладів освіти зможуть зареєструвати учнів (слухачів, студентів) для проходження ДПА у формі ЗНО до 18 березня 2019 року.

Звертаємо увагу на те, що додаткового періоду для перереєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року не передбачено. Тож змінювати реєстраційні дані можна буде тільки до 25 березня 2019 року.

3. Можлива кількість тестувань для учасників

Кожен зареєстрований учасник ЗНО має право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

4. Календар ЗНО

Математика – 21 травня.

Української мова і література – 23 травня.

Іспанська, німецька, французька мови – 27 травня.

Англійська мова — 28 травня.

Фізика – 30 травня.

Історія України – 4 червня.

Біологія – 6 червня.

Географія – 11 червня.

Хімія – 13 червня.

5. Сертифікаційні роботи

Зміст сертифікаційних робіт відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 03 лютого 2016 року № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінюванню для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти» (ці ж програми були чинними під час розроблення тестових завдань 2018 року).

6. Особливості ЗНО з іноземної мови

У 2019 році випускники закладів загальної середньої освіти, які бажають, щоб результат ЗНО з іноземної мови їм було зараховано як оцінку за ДПА, і вивчають цю мову на стандартному або академічному рівні, отримають оцінку за атестацію за результатами виконання завдань академічного рівня. Випускники, які вивчають іноземну мову на профільному рівні, отримають оцінку за атестацію за результатами виконання завдань академічного й профільного рівнів.

7. ЗНО та ДПА

Результати ЗНО з трьох навчальних предметів зараховуються як результати ДПА для випускників старшої школи закладів загальної середньої освіти 2019 року:

– українська мова і література (українська мова);

– математика або історія України (період ХХ - початок ХХІ століття);

– один предмет із переліку (історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, а також англійська, іспанська, німецька або французька мови) за вибором учасника.

Учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які цього року завершуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти, обов’язково проходитимуть ДПА у формі ЗНО з двох предметів: з української мови і математики або історії України (період ХХ – початок ХХІ століття) (за вибором учня).

8. Мова тестів

За запитом учасників завдання сертифікаційних робіт з історії України, математики, біології, географії, фізики та хімії буде перекладено кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською й угорською мовами.

9. Запрошення-перепустки

До 30 квітня 2019 року зареєстровані учасники зможуть завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.

10. Терміни оголошення результатів ЗНО

Результати ЗНО з математики, української мови і літератури та фізики буде оголошено до 14 червня, з іноземних мов та біології – до 20 червня, з історії України, географії, хімії – до 25 червня.

11. Інклюзивний компонент

У 2019 році особи з порушеннями зору матимуть можливість пройти ЗНО з української мови і літератури, математики, історії України та біології (сертифікаційні роботи будуть надруковані рельєфно-крапковим шрифтом Брайля).

Крім цього, 2019 року пройде апробація технології проведення ЗНО для осіб із глибокими порушеннями зору, яка передбачає використання комп’ютерної техніки та спеціальних програмних засобів для сліпих і слабозорих людей. Апробація відбудеться під час додаткової сесії ЗНО з української мови і літератури, математики, історії України та біології.

 Джерело: dneprtest.dp.ua


Основні зміни в процедурі реєстрації для участі в ЗНО на 2018 рік

                       

      Унесено зміни до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

    Унесення змін зумовлено узгодженням Порядку з чинним законодавством, а також у зв’язку із запровадженням з 2018 року проведення державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання з української мови для учнів (слухачів, студентів) закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, які в поточному навчальному році мають завершити здобуття повної загальної середньої освіти.

    Отже, учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, які в поточному навчальному році здобувають повну загальну середню освіту та складають ДПА у формі ЗНО, комплект реєстраційних документів подають до закладів освіти, у яких вони навчаються. Керівники закладів освіти після отримання реєстраційних документів своїх учнів мають сформувати список осіб, які проходитимуть ДПА у формі ЗНО. Список осіб та комплекти документів в установлені строки керівники закладів надсилають до відповідного регіонального центру або передають нарочно. Таким учням Сертифікати ЗНО в індивідуальних конвертах буде надіслано за адресою закладу освіти, де вони навчаються.

     Випускникам минулих років та особам, які не проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього оцінювання, сертифікати буде надіслано за адресою, зазначеною під час реєстрації.

    Окрім цього, вилучено норму щодо можливості подання копії свідоцтва про народження замість копії паспорта громадянина України для реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні особами, яким станом на 01 вересня року не виповнилося 16 років, що передує року їх участі в зовнішньому незалежному оцінюванні. Зміни відбулися відповідно до вимог чинного законодавства (паспорт громадянина України має бути отриманий особою, яка досягла 14-річного віку).

    Ще однією новацією є те, що особи, які мають складати ДПА у формі ЗНО, але через поважні причини не змогли зареєструватися в основний період реєстрації, зможуть зареєструватися для участі в додатковій сесії ЗНО в додатковий період (3–21 травня). Такі особи можуть обрати лише ті предмети, результат яких їм буде зарахований як оцінка ДПА.

   За матеріалами: http://testportal.gov.ua/2018/01/16/osnovni-zminy-v-protseduri-reyestratsiyi-dlya-uchasti-v-zno-na-2018-rik/

У 2018 РОЦІ ЗНО ПРОЙДЕ З 22 ТРАВНЯ ДО 14 ЛИПНЯ

                                             

        8 вересня набуває чинності наказ Міністерства освіти і науки України, що регулює проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року.

    Відповідно до наказу кожен зареєстрований учасник має право скласти тести щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Загалом зовнішнє незалежне оцінювання пройде з одинадцяти предметів: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова.

    Випускникам старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох навчальних предметів буде зараховано як результати державної підсумкової атестації. Ці учасники мають обов’язково скласти:

– українську мову і літературу;

– математику або історію України (на вибір учасника);

– ще один предмет з переліку (історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова).

 Зміст тестів відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 03.02.2016 № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінюванню для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти».

    У 2018 році для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з англійської, іспанської, німецької та французької мов буде використано тести двох рівнів складності: рівня В1 і рівня В2. Новацією цих тестів буде також частина «Розуміння мови на слух», яка передбачатиме прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них.

      Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які бажають зарахувати результат зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2.

      Варто також наголосити на тому, що 2018 року зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури проходитимуть учні (слухачі, студенти) професійно-технічних, вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту. Таким учасникам результати тестування з цього предмета зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти.

Джерело: testportal.gov.ua

Зовнішнє оцінювання - ватерпас реформ

З перших днів свого існування зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) сприймалося як інструмент боротьби з корупцією при вступі. І таки впоралося з цим непростим завданням. Але за десять років фокус суспільної уваги до освіти змінився. Нам недостатньо боротьби з корупцією, йдеться про реформування всієї системи освіти — від школи і до вишу. По те, яких змін варто чекати у сфері незалежного оцінювання, розповідає Оксана Онищенко, ZN,UA.

Пора змін

Тепер на ЗНО, яке вже добре зарекомендувало себе, покладаються інші надії. Ні, звісно, саме по собі тестування, як і будь-яке вимірювання, не може бути інструментом проведення реформ, але має стати досконалою лінійкою, якою ми вимірюватимемо те, що будуємо в освіті. Вимірювати так, як, наприклад, робить будівельник, зводячи стіни. Він регулярно виміряє ватерпасом, чи правильно робить кладку, чи немає перекосів, чи не заваляться потім стіни.

Отже, перед суспільством, експертним середовищем, освітянськими чиновниками і політиками стоїть важливе завдання — визначитися з тим, куди і як має рухатися ЗНО, і забезпечити для цього умови: фінансування, кадри, законодавче поле.

Ці нові завдання незалежного тестування вже окреслюються в проекті закону «Про освіту». Наразі експерти виокремлюють такі напрями розвитку ЗНО.

Перший — удосконалення тестів ЗНО. У них мають бути відкриті завдання, а не лише такі, що вимагають вибору варіанту відповіді. У тестах з більшості предметів таких завдань немає. І це не через примхи працівників Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), а через банальний брак фінансових (відкриті завдання перевіряє людина, а не комп'ютер), а значить, і людських ресурсів.

Крім того, потрібно звернути увагу на характер тестових завдань: «Ми йдемо в тому напрямі, щоб більше завдань було на застосування знань, а не на репродуктивне їх відтворення. Україна готується до участі в міжнародному порівняльному дослідженні PISA, націленому на перевірку компетентностей учнів, — наголошує Вадим Карандій, директор УЦОЯО. — Координує це дослідження УЦОЯО. І вже зараз наші регіональні працівники проводять консультації для вчителів щодо компетентнісного оцінювання».

Однак тести незалежного оцінювання існують не самі по собі, вони прив'язані до програм ЗНО, які затверджує Міносвіти, а ті в свою чергу — до програм середньої школи. Тож якщо ми хочемо, щоб змінився акцент у тестах, потрібно оновлювати шкільні програми. І ця робота вже починається.

Важливим кроком удосконалення системи тестування буде введення тесту на здатність до навчання (загальні навчальні компетентності) — ТЗНК. «ТЗНК може застосовуватись для перевірки знань та навичок для осіб, які вступають до ВНЗ більш ніж за 5 років після завершення школи; для вступу на спеціальності, для яких немає прямих предметних тестів, котрі б перевіряли здібності, необхідні для успішного навчання (наприклад, тест з історії погано визначає здатність навчатись на спеціальності «Право») — вважає Інна Совсун, екс-заступник міністра освіти, а нині — віце-президент Київської школи економіки.

«У нас є напрацювання і вони вже апробовані, — каже Олександр Ляшенко, керівник робочої групи, яка розробила ТЗНК, академік-секретар НАПНУ, доктор педагогічних наук. — Але особливості його запровадження не дозволяють сьогодні масово ввести його в практику ЗНО».

Другий напрям розвитку ЗНО — введення тестування в середній школі: після 9-го класу і початкової школи. Тут важливо підкреслити кілька нюансів.

Тестування після 9-го і після 11-го класу мають бути однаковими за процедурами та змістом чи відрізнятися ? Тут є кілька точок зору.

«Згідно з проектом закону «Про освіту» передбачається перехід на 12-річну школу, при цьому останні три роки навчання в старшій школі будуть профільними. Доступ до старшої школи здійснюватиметься на основі результатів незалежного іспиту. Тобто, можна очікувати, що для вступу до найбільш престижних шкіл відбуватиметься конкурс, — наголошує Інна Совсун. — Таким чином, іспит після 9-го класу матиме характер іспиту високих ставок (high-stakes exam). У такому випадку цей іспит має проводитись на основі тих самих процедур, що і ЗНО для вступу до ВНЗ задля гарантування незалежності та об'єктивності проведення і визначення результатів».

«Просто взяти й перенести ЗНО з 11-го класу до 9-го не можна, — каже Вадим Карандій. — Тому що в тестуванні після 9-го класу треба ув'язувати все: і профільність старшої школи, і нові вимоги стандарту. У нас зараз, наприклад, є питання: оцінювання у 9 класі має бути предметним, тобто за навчальними предметами, чи надпредметним? Надпредметне оцінювання — це те, що зараз буде вимірювати дослідження PISA: читацькі і математичні компетенції. Читацькі компетенції - це, наприклад, вміння випускника 9-го класу обробляти інформацію, читати тексти різними мовами і різного стилю. Математичної компетенції — це наскільки людина вміє логічно і послідовно міркувати, виконувати певні операції. Можливо, до державної підсумкової атестації у 9 класі потрібно додати й блок інших компетентностей, таких як «Я і природа» (наскільки випускник 9 класу орієнтується в навколишньому світі), «Я і суспільство» (історія і право). Завдяки такому підходу ми зможемо отримати більше інформації про рівень компетентності молодої людини, ніж зараз, коли наша підсумкова атестація — це «вибери три предмети з переліку запропонованих».

Подібний підхід пропонується застосовувати і в державній підсумковій атестації 11-класників: "За нашими дослідженнями (це матеріали, опубліковані минулого року Інститутом вищої освіти і Спілкою ректорів), виглядає так, що для відбору студентів до вищих навчальних закладів достатньо мати тест з української мови і літератури, з математики і комплексний тест з природничих або гуманітарних дисциплін, — каже Володимир Ковтунець, перший заступник міністра освіти і науки. — Якщо сюди додати ще тест загальної навчальної компетентності, — це ідеальна модель, яка найкращим чином прогнозує результати навчання. Замість більш як десятка тестів ми можемо мати шість і отримати не гірші результати. Це для бюджету було б значно дешевше».

Удосконалювати тести вкрай необхідно. Інакше, запустивши ЗНО на всі ступені середньої школи, ми ризикуємо перетворити навчання тут на дресуру з встановлення галочок у тесті.

Щодо моніторингу якості освіти в початковій школі із застосуванням ЗНО, то тут є застереження. «Як тільки з'явився наказ МОН про моніторинг у початковій школі, в учительському та батьківському середовищі почався ажіотаж — усі почали шукати збірки завдань. Тому що кожен переживає, щоб його школа показала якісь результати. А навіщо їм ці результати?» — каже Вадим Карандій.

Можна здогадатися, навіщо — це важливо для репутації школи і для освітянського начальства, яке укладе за результатами ЗНО рейтинги, а потім «битиме» ними керівників шкіл за погані показники.

Для того, щоб не били, і щоб моніторинг був максимально ефективним, ці дослідження проводяться не на всій сукупності випускників, а тільки на вибірці. Ми порахували, що до моніторингу варто залучити 6 тисяч четвертокласників (усього в Україні їх близько 400 тисяч). Цього достатньо, щоб встановити, які тенденції існують у початковій школі з точки зору формування читацьких та математичних компетенцій випускників. І це будуть дуже хороші дані для аналізу Міністерству освіти, НАПНУ та ін.

Третій напрям розвитку ЗНО — розвиток освітніх вимірювань і збір якісних даних, що допоможуть приймати реформаторські та управлінські рішення в освіті.

«При моніторингу якості освіти нам недостатньо просто отримати інформацію про те, що в школі А навчаються найкраще, а в школі Б навчаються дуже погано, — каже Інна Совсун. — Для того, щоб зробити ці висновки, нам необхідно мати комплексний збір освітньої статистики. Можливо, в школі А навчаються діти заможних батьків, вони займаються з репетиторами, і тому там результати є хорошими. А у школі Б діти із знедолених сімей, це школа в спальному районі великого міста. Тільки в такому комплексному вигляді ця інформація може слугувати для нас джерелом прийняття управлінських рішень і формування освітньої політики. Не можна просто, як це зараз журналісти в тому числі роблять, ранжувати школи за результатами ЗНО, і тим самим визначати, що одна школа гірша, а інша краща. Цього, вочевидь, недостатньо, щоб підвищити якість освіти».

У цьому напрямі вже робляться певні кроки. Так, нещодавно УЦОЯО за дорученням МОН разом з науковцями НАПНУ, Інститутом освітньої аналітики та Аналітичним центром CEDOS провів дослідження «Вплив соціально-економічного середовища на результати навчання учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів». За результатами цієї вступної кампанії УЦОЯО також планує нові дослідження.

«Кожен навчальний заклад має на нашому порталі свій електронний кабінет, — розповідає директор УЦОЯО. — Туди ми завантажимо результати ЗНО кожної школи за кожним тестом, а також дамо узагальнені дані по Україні, щоб школа могла побачити себе на тлі інших. Цього року ми також зробимо аналіз виконання завдань з кожного предмету по школах: наскільки те чи інше завдання було складним для випускника тієї чи іншої школи? Будемо давати кожному навчальному закладу його зріз, і кожен вчитель побачить свої сильні і слабкі місця. Цікаво буде також порівняти результати тестування профільних і непрофільних класів».

Але це тільки точкові кроки, тоді як має бути створена система досліджень. «В Україні немає досвіду організації моніторингових досліджень як таких, — каже Вадим Карандій. — Потрібна національна концепція моніторингу якості освіти, де буде чітке розмежування: що йде національними іспитами, що — перевідними, які питання віддаються на моніторинг, які є форми моніторингу тощо. На жаль, такого балансу у нас зараз немає».

«Академія педагогічних наук повинна розробити дослідження педагогічних вимірювань, — вважає Володимир Ковтунець. — Не однією лабораторією, яку очолює сьогодні професор Юрій Жук в Інституті педагогіки НАПНУ. Потрібна серйозна робота. Педагогічні вимірювання в світі — це один з провідних напрямів дослідження в освітніх науках. В Україні його фактично немає. Ми все робимо руками зарубіжних експертів, руками донорів, в той час як маємо прекрасних фахівців, які можуть це робити».

Четвертий напрям — розширення застосування ЗНО у сфері вищої освіти. Це, перш за все, введення тестів для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для випускників певних спеціальностей (медицина, педагогіка, право, правоохоронна діяльність).

«Можливі два шляхи організації незалежних іспитів випускників ВНЗ. Перший — іспит повністю організовує УЦОЯО, а до складання бази тестових завдань залучаються фахівці зі спеціальності (викладачі ВНЗ, представники професійних асоціацій, роботодавців тощо). І другий — для організації іспитів у вищій школі створюється нова, незалежна структура, паралельно до УЦОЯО», — пропонує Інна Совсун.

Звісно, перелічені напрямки розвитку ЗНО не є вичерпними. Поступово тестування виходить за межі освітньої системи — його починають використовувати і для допуску до певних посад у державних органах (Нацполіція, НАБУ). Але це окрема тема.

Серйозного удару репутації ЗНО завдало кримінальне провадження — так звана «справа ЗНО». Однак довіра до тестування все ж таки залишається безпрецедентно високою. Такого авторитету не має жодна реформа в країні.

Між молотом і ковадлом

Без сумніву, нові завдання та шляхи розвитку ЗНО мають стати темою фахових дискусій в експертному середовищі, серед громадськості, в кабінетах чиновників і політикумі. Але саме фахових дискусій і прийняття рішень, а не маніпуляцій.

У зв'язку з цим хочу розповісти про одну дискусію в парламентському комітеті з питань освіти і науки, присвячену ЗНО.

Тема обговорення — «Про проблеми та перспективи розвитку зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти в Україні». І тема важлива, і спікерів запрошено поважних (МОН, УЦОЯО, Генпрокуратура і Рахункова палата, яка проводила аудит МОН і УЦОЯО).

Здавалося б — ось чудова можливість обговорити важливі питання майбутнього ЗНО, включно з хронічним недофінансуванням і прийняттям нового закону «Про освіту». Але так не сталося.

Ні, спікери якраз виступали вдало. І речі говорили важливі. Щоправда, трохи упереджено виглядали деякі зауваження Рахункової палати, тому що явно виходили за межі компетенції відомства (наприклад, про роз'яснення абітурієнтам правил вступної кампанії). Аргументи і контраргументи Міносвіти і директора УЦОЯО були обґрунтованими.

Але, як буває, «починали за здоров'я, а закінчили за упокій». Зіпсувало все рішення, проект якого був підготовлений і розданий учасникам засідання. Він не містив аргументів Міносвіти і УЦОЯО, натомість дуже детально цитував зауваження до них. І пропонував, серед іншого, «роботу Міністерства освіти і науки України щодо виконання відповідних рекомендацій Рахункової палати України та Генеральної прокуратури України, визнати неналежною». А роботу Українського центру оцінювання якості освіти щодо виконання цих же рекомендацій — "незадовільною". 

У кулуарах багато говорять про те, як наелектризовано зараз стосунки між керівниками МОН і комітету з питань освіти і науки. Досі не вирішено питання, під ким буде «незалежне» НАЗЯВО, не завершено роботу над багатостраждальним законом «Про освіту».

І як же не хочеться, щоб УЦОЯО, який координується з Міністерством освіти і працює в тому ж полі, що й НАЗЯВО, опинився між двох вогнів.

Проявом того, що в «товаріщах согласья нєт» стала й відсутність на обговоренні ректорів університетів. «Жодного ректора університету немає, — сказав головуючий О.Співаковський. — У мене запитання і до секретаріату: щось тут не було спрацьовано?»

«Ми запрошували ректорів, але є проблема співпраці ректорів з Міністерством освіти», — відповів йому представник секретаріату.

Та повернімося до рішення комітету. Добре, що більшість членів комітету не погодилися з таким формулюванням щодо роботи МОН і УЦОЯО і перенесли голосування проекту рішення. Більше того — один із депутатів запропонував долучити до документів засідання лист Міносвіти до Рахункової палати, де викладено відповіді освітян на зауваження аудиторів.

«Оскільки останнім часом я багато працюю в архівах, у тому числі з партійними документами, мені це нагадує проект рішення або матеріали до рішення бюро міськкому чи обкому партії, — сказав Володимир Литвин. — Ми повинні записати в рішенні багато цікавих ідей, що прозвучали».

З проектом рішення комітету взагалі закрутився справжній детектив. Керівник секретаріату Борис Чижевський заявив, що до засідання готувався інший проект рішення, і підкреслив: «Питання, яке сьогодні обговорюється, звичайно, актуальне. Ми його обговорюємо в кілька етапів: з директорами загальноосвітніх навчальних закладів, з громадськими організаціями, з ректорами вищих навчальних закладів. На превеликий жаль, усі застереження, зауваження, пропозиції ні ректорів, ні директорів, ні практиків не враховано… Звертаю увагу членів комітету — це питання готував на засідання комітету народний депутат України двох скликань, державний службовець першого рангу, заслужений працівник освіти. Але розмножено проект невідомо ким і невідомо як. Тому пропозиція: створити робочу групу, звести це в єдине ціле і вийти на фундаментальне вирішення проблеми».

Головуючий на засіданні нардеп О. Співаковський не прокоментував цю заяву. Ще один приклад «фахового» обговорення — те, що в невідомо ким роздрукованому проекті рішення комітету скромно сховалися кілька пропозицій до закону «Про освіту», які стосуються ЗНО. А вони не такі вже й дрібні.

  • Перша: «Результати зовнішнього незалежного оцінювання не можуть бути використані державними органами управління освітою або посадовими особами для обмеження доступу особи до навчання на наступному рівні освіти». Тобто вступати до вишу можуть всі, навіть з одним балом у сертифікаті ЗНО? Це і є шлях до якісної освіти?
  • І ще одна пропозиція з проекту рішення комітету: «Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти здійснюють зовнішнє незалежне оцінювання на добровільних засадах за рахунок джерел, що не заборонені законодавством». Що конкретно означає ця норма? Що незалежне тестування навіть у середній школі може проводити не лише УЦОЯО, так доречно звинувачене в «незадовільній роботі»?

Це серйозні питання, за якими можуть не лише стояти намагання вдосконалити ЗНО, а й «стирчати вуха» чиїхось інтересів. Такі пропозиції варто було б дуже ретельно обговорити в експертному та академічному середовищі, перш ніж рекомендувати від імені комітету.

«ЗНО — це абсолютно чудовий інструмент вимірювання, і ніхто навіть не ставить під сумнів, має бути ЗНО чи ні, — зауважив О. Співаковський — Більше того, я за те, щоб ЗНО було після кожного ступеня: початкова школа, після 9-го, після повної загальної середньої освіти. Ми повинні бачити, що відбувається на ринку освітніх послуг… Оскільки є спільне розуміння, ми можемо розглянути і пом'якшити деякі речі в проекті рішення комітету».

Добре, що все закінчилося саме так, що депутати - члени профільного комітету зайняли виважену й конструктивну позицію, і запропоноване їм рішення поки що не пройшло.

Однак, як то кажуть, «чи то він украв, чи то в нього украли, але осад залишився…»

Зараз для незалежного зовнішнього оцінювання настав такий же відповідальний момент, як і в перші роки його запровадження. Від того, як ми вдосконалимо цей унікальний вимірювальний інструмент, залежить, що ми з його допомогою збудуємо. Чи нові ідеї та реформи лягатимуть косо-криво, а чи вибудуються в досконалу споруду?

Джерело: osvita.ua

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень